• A-
    A+
  • Людям із порушенням зору
  • Українською
  • Русский
Торгово-економічне співробітництво
Опубліковано 15 січня 2024 року о 09:05

Торговельно-економічне співробітництво та 

економіка Республіки Узбекистан


 

За підсумками 2023 року, річне зростання економіки (ВВП) в Узбекистані прогнозується в межах 5,4-5,6%. При цьому зростання обсягу споживання населення та інвестицій становитиме 4,8% та 7,6% відповідно. У січні-вересні 2023 року економіка Узбекистану зросла на 5,8%. За підсумками цього року очікується збереження позитивного виробничого розриву. Послуги та сфера промисловості стали основними драйверами економічного розвитку з боку загального попиту: ці сфери зросли на 6,5% та 5,7% відповідно. У 2023 році спостерігалася тенденція зростання реальних та нейтральних відсоткових ставок. Станом на вересень поточного року реальна відсоткова ставка склала 4,4%, а нейтральна відсоткова ставка – 3,9%. На початок жовтня 2023 року загальна грошова маса збільшилась на 12% порівняно з відповідним періодом попереднього року. Частка національної валюти у складі грошової маси становила 77%, а частка депозитів в іноземній валюті – 23%. Відповідно до аналізу, частка споживчих кредитів та автокредитування у розрізі кредитів населенню залишається високою (44% та 40%).

У вересні 2023 року інфляція в Узбекистані становила 1,24%, а річна інфляція прискорилася до 9,2%. Це найвищий показник за три роки (2020 рік – 1,4%, 2021 рік – 1,09%, 2022 рік – 1,03%), а також найбільше зростання цін з початку 2023 року. Згідно статистики, продовольчі товари в середньому стали дорожчими на 1,8%, непродовольчі товари — на 1%, а послуги — на 0,6%.

У січні — жовтні 2023 року зовнішньоторговельний оборот Узбекистану досяг $51,0 млрд, збільшившись у порівнянні з аналогічним періодом минулого року на $10,3 млрд або на 25,2%.

Узбекистан здійснює торгівлю зі 198 країнами. За 10 місяців 2023 року зовнішньоторговельний оборот Узбекистану сягнув майже 51 млрд доларів (+25,2%). Із загального обсягу товарообігу експорт становив $20,5 млрд (зростання 29,1%), а імпорт – $30,5 млрд (зростання 22,7%).

Дефіцит зовнішньої торгівлі перевищив -10 млрд доларів, що більше за минулорічний показник ($9,01 млрд). Розрив вдалося  скоротити лише завдяки різкому зростанню експорту золота. Зокрема, за сім місяців Узбекистан продав золота на рекордні 6,87 млрд доларів, що в 2,3 рази більше за січень-жовтень 2022 року ($2,97 млрд) і більше, ніж за останні шість років мінімум, включаючи показники 2022 року ( $4,11 млрд) та пандемійного 2020 року ($5,8 млрд). На дорогоцінний метал припадає 33,6% всього експорту країни. Лише у жовтні було реалізовано золота на 1,23 млрд доларів. Незважаючи на це, золотовалютні резерви країни зросли на тлі різкого подорожчання золота.

Частка промислових товарів в експорті різко скоротилася з 23% до 16,5% на тлі зниження їх постачання з 3,6 млрд до 3,38 млрд доларів. а частка машин та транспортного обладнання зросла з 4,8% до 5,4%.

Експорт без урахування золота зріс лише на 5,6% — до 13,6 млрд. доларів. Тобто, якби не експорт золота, то торговельний дефіцит перевищив би 16,9 млрд. доларів.

Щодо імпорту, то на високому рівні залишаються постачання продовольства: зернових та продуктів з них — 940,9 млн доларів (+14,6%), цукру, виробів із цукру та меду — 475,3 млн доларів (-0,4% ), кави, чаю, какао, прянощів — 299 млн доларів (+22,6%), рослинних олій та жирів — 289,5 млн доларів (+45,7%), м'яса та м'ясопродуктів — 275,2 млн доларів (9 ,1%), овочів та фруктів - 262 млн доларів (+20,7%), молочних продуктів та яєць - 173,1 млн доларів (+34,5%). Виріс також імпорт нафти та нафтопродуктів — 1,25 млрд доларів (+25,6%), вугілля, коксу та брикету — 161,2 млн дол. (+73,2%). Постачання газу зросло в 2,1 разу — до 561,7 млн доларів. Якщо у вересні було імпортовано газу на 286 млн. доларів, то у жовтні — на 73,8 млн. доларів. Імпорт автомобілів зріс до 1,39 млрд доларів (у 2,2 рази), запчастин - до 1,17 млрд доларів (+12,6%), літаків та інших літальних апаратів - 614,1 млн доларів (у 2,8 раза). Імпорт добрив зріс у 2,4 рази – до 150,7 млн доларів. Різке зростання постачань може бути пов'язане зі зниженням виробництва на підприємствах «Узкімесаноат», які недоотримали газ.

         Найбільший обсяг зовнішньоторговельного обороту зафіксовано з КНР (21,2%), Росією (15,6%), Казахстаном (7,0%), Туреччиною (5,1%) та Республікою Корея (3,7%).

         За підсумками 10 місяців п.р. товарообіг Узбекистану з Росією порівняно з аналогічним періодом минулого року зріс на 7,6% до 7,932 млрд.дол, експорт на 5,4% до 2,6685 млрд.дол., імпорт на 8,7% до 5,2614 млрд.дол. Частка росії у загальному зовнішньоторговельному обороті Узбекистану становила 15,6%, частка у експорті 11,8%, імпорті 17,8%.


Торговельно-економічне та інвестиційне співробітництво України з Республікою Узбекистан


У двосторонніх торговельно-економічних взаємовідносинах забезпечений та діє преференційний режим торгівлі. Жодних бар’єрів у відношенні до українських та узбецьких товарів не має. Наявний перелік договірно-правових документів між нашими країнами, які регулюють питання двосторонньої торгівлі, дозволяє на взаємовигідних умовах здійснювати торговельно-економічні та фінансові операції.

 Між країнами відсутні також і проблеми при здійсненні експортно-імпортних операцій товарами, які мають проходити фітосанітарний та ветеринарний контроль.

Водночас  найбільшою проблемою залишається ситуація навколо транспортно-логістичних маршрутів доставки товарів, у результаті якої транспортні наклади з березня 2022 року збільшилися на 300%. Тобто, вартість стандартної вантажної 18-ти тонної машини за маршрутом Україна -Узбекистан зросла з 6 до 23 тис дол. в одну сторону, аналогічна вартість і у зворотному напрямку.  Зазначена ситуація вимагає від українських експортерів для збереження своїх ніш на узбецькому ринку працювати з мінімальним прибутком. До війни росії проти України товари йшли з Узбекистану до України через територію росії. На даний час маршрут вантажних автомобілів та залізничного транспорту проходить через порти на Чорному та Каспійському морях та територією таких країн як Румунія, Болгарія, Греція, Туреччина. Грузія, Азербайджан, Казахстан, Туркменістан і Узбекистан. Зазначена

Україна за результатами 10 місяців 2023 року мала негативне торговельне сальдо з РУз, а рівень торгівлі знизився у порівнянні з 2022 роком більше ніж у два рази. Так за січень-жовтень 2023 року експорт товарів до РУз становив – 116,5 млн.дол.США. а імпорт – 163,4 млн.дол.США. Загалом товарообіг за цей період склав -  279,9 млн.дол.США.

Основні товарні групи експорту: фармацевтична продукція; м'ясо та готові субпродукти; цукор, кондитерські вироби з цукру; какао та продукти з нього; котли, машини; електричні машини.

Основні групи товарів імпорту: готові продукти з зерна; ефірні олії; готові текстильні вироби; різноманітна хімічна продукція; одяг та додаткові речі для одягу, трикотаж; трикотажні полотна; пластмаси-полімерні матеріали; добрива.

Прямі узбецькі інвестиції в Україну

Станом на 31.12.2023 Узбекистан інвестував в Україну 7,3 млн. дол. США.

Прямі інвестиції з України до Узбекистану

Станом на 31.12.20231 р. обсяг інвестицій з України до Республіки Узбекистан становили 3,5 млн. дол. дол. США.

                   Динаміка зовнішньої торгівлі товарами та послугами

                      (за даними Держстату України, млн. дол. США)

 

2013

2014

2015

2016

2017

 2018

 2019

2020


2021


2022

10-місяців 2023

Товарообіг

470,4

396,8

246,5

223,0

304,0

429,3

345,0

449,6

737,1

306,8

279,9

Експорт

373,6

319,6

181,6

147,9

176,1

302,5

229,4

295,5

432,7

228,2

116,5

Імпорт

96,8

77,2

64,9

75,1

127,9

126,8

115,6

136,9

279,4

78,6

163,4

Сальдо

276,8

242,4

116,7

72,9

48,2

175,7

113,8

168,4

178,1

149,6

-46,9

 

Реєстрація компаній, відкриття представництв іноземних компаній в Республіці Узбекистан.

25.12.2019 р. прийнято Закон Республіки Узбекистан № ЗРУ-598 «Про інвестиції та інвестиційну діяльність» який регламентує відкриття представництв іноземних компаній в РУз.

Термін реєстрації іноземних компаній становить 3-5 днів. Відкриття компаній здійснюється в Центрах державних послуг.

Разом з тим, для врахування усіх аспектів місцевого законодавства рекомендуємо залучати до процесу реєстрації місцевого юриста.

Керівництво РУз проводить послідовну роботу, спрямовану на залучення іноземних інвесторів та розвиток власного виробництва з високою доданою вартістю. Задля залучення інвесторів розроблено державні механізми підтримки та пільг для новостворених підприємств. Так, підприємства з іноземними інвестиціями звільняються від сплати податку на прибуток, податку на майно, єдиного податкового платежу для мікрофірм і малих підприємств з такою схемою: інвестиція від 300 тис. дол. США до 3 млн. дол. – на 3 роки; інвестиція від 3 до 10 млн. дол. США – на 5 років; інвестиція понад 10 млн. дол. США – на 7 років.

В Республіці Узбекистан функціонує 21 вільна економічна зона (фармакологічна індустрія, промисловість, аграрна індустрія та туризм), учасники яких звільняються від сплати земельного податку, податку на прибуток, на нерухомість, єдиного податкового платежу, звільняються від митного збору на ввезення обладнання, сировини, матеріалів та комплектуючих, які ввозяться для власних виробничих потреб.

Особливості виходу на ринок Республіки Узбекистан (імпортні податки, збори, імпортні процедури, фітосанітарний та зоосанітарний контроль, маркування, сертифікати відповідності тощо).

Між Україною та Республікою Узбекистан діє угода про Зону вільної торгівлі.

Постановою Кабінету Міністрів від 29.01.2018 р № 65 «Про затвердження положень про порядок охорони території Республіки Узбекистан від шкідливих організмів з карантину рослин та проходження дозвільних процедур у сфері карантину рослин» затверджено положення, що регламентують порядок охорони території Республіки Узбекистан від шкідливих організмів з карантину рослин, видачі карантинного дозволу та фітосанітарного сертифіката для продукції, що знаходиться під наглядом карантину рослин:

(https://static.norma.uz/official_texts/%E2%84%96%2065%20%D0%BE%D1%82%2029.01.2018%20(%D1%83%D0%B7%D0%B1).pdf).

Публічні закупівлі

У Республіці Узбекистан  процедуру державних закупівель регулює Закон «Про державні закупівлі» № ЗРУ-472 від 09.04.2020 р. (далі - Закон).

З метою уникнення корупції та забезпечення прозорості державних закупівель в Республіці Узбекистан створено електронну платформу – «Спеціальний державний портал державних закупівель» - http://xarid.uz/.

Також інформація про тендери розміщується на сайті Торгово-промислової палати Республіки Узбекистан - http://www.chamber.uz/ru/tenders/uzbekistan

Узбецька республіканська товарно-сировинна біржа – etender.uzex.uz, а також деяка інформація про державні закупівлі публікується і на платформі https://www.tenderweek.com/

Ділові та галузеві асоціації Республіки Узбекистан.

Активним гравцем на узбецькому ринку є Акціонерне товариство  «Узбецька республіканська товарно-сировинна біржа». https://www.uzex.uz/ru

Важливо враховувати, що узбецьким законодавством передбачено преференцій для учасників біржових торгів:

- Державному митному комітету РУз – забезпечувати розрахунки митних платежів по угодам, укладеним через зарубіжні торгові майданчики біржі, виходячи з цін, вказаних у договорах.

- АТ «Узбекистон темір йулларі» забезпечувати перевозку згаданих товарів за укладеними через біржу угоду з зарубіжними партнерами із застосуванням республіканських (внутрішніх) тарифів на залізничні перевезення.

Також відповідно постанови Президента РУз № 4484 від 08.10.2019 р.  переліку високоліквідних товарів, які в обов’язковому порядку реалізуються виключно через біржові торги.

Агентство по залученню іноземних інвестицій при Міністерстві інвестицій та зовнішньої торгівлі уповноважено надавати відповідні консультації потенційним іноземних інвесторам (http://invest.gov.uz/ru/investor/) .

Сайт торгово-промислової палати РУз - https://www.chamber.uz/ .

Корисні посилання:

З метою активізації двосторонньої торгівлі Узбекистану із зовнішніми партнерами  відкрито нову інформаційну платформу www.uztradeinfo.uz

Головна мета цього інструменту – це підтримка малого та середнього бізнесу, розвиток транскордонної торгівлі, збільшення експортно-імпортних операцій, вирішення нетарифних обмежень по окремим внутрішньорегіональним і зовнішнім торговим потокам, створення сприятливих умов транзиту через територію Узбекистану товарів.

Згадана платформа об’єднала всі офіційні інформаційні бази, причетних до здійснення експортно-імпортних операцій відомств РУз. Також ресурси платформи надають покрокову інформацію для експортера/імпортера щодо належного оформлення вантажів, пошуку митних брокерів, оформлення відповідних дозвільних документів та попередній підрахунок витрат на оформлення відповідних документів. 

-----

Сайт Реєстру організацій та осіб, які здійснюють виробництво, переробку та зберігання підконтрольних державній ветеринарній службі товарів, що ввозяться на територію Республіки Узбекистан. На даному ресурсі міститься інформація про українських виробників м’ясної та молочної продукції, які мають дозвіл на торгівлю своєю продукцією в Узбекистані: 

http://reestr.vetgov.uz/exporters/index?ImportersSearch%5BCORPNUM%5D=&ImportersSearch%5BNAME%5D=&ImportersSearch%5BCOUNTRY%5D=UA&ImportersSearch%5BADDRESS%5D=&ImportersSearch%5BTYPE%5D=&ImportersSearch%5BPRODUCT%5D=&ImportersSearch%5BQARORNUM%5D=&page=4

Публічні закупівлі

У Республіці Узбекистан  процедуру державних закупівель регулює Закон «Про державні закупівлі» № ЗРУ-472 від 09.04.2020 р. (далі - Закон).

З метою уникнення корупції та забезпечення прозорості державних закупівель в Республіці Узбекистан створено електронну платформу – «Спеціальний державний портал державних закупівель» - http://xarid.uz/.

Також інформація про тендери розміщується на сайті Торгово-промислової палати Республіки Узбекистан - http://www.chamber.uz/ru/tenders/uzbekistan

Узбецька республіканська товарно-сировинна біржа – etender.uzex.uz, а також деяка інформація про державні закупівлі публікується і на платформі https://www.tenderweek.com/

Ділові та галузеві асоціації Республіки Узбекистан.

Активним гравцем на узбецькому ринку є Акціонерне товариство  «Узбецька республіканська товарно-сировинна біржа». https://www.uzex.uz/ru

Важливо враховувати, що узбецьким законодавством передбачено преференцій для учасників біржових торгів:

- Державному митному комітету РУз – забезпечувати розрахунки митних платежів по угодам, укладеним через зарубіжні торгові майданчики біржі, виходячи з цін, вказаних у договорах.

- АТ «Узбекистон темір йулларі» забезпечувати перевозку згаданих товарів за укладеними через біржу угоду з зарубіжними партнерами із застосуванням республіканських (внутрішніх) тарифів на залізничні перевезення.

Також відповідно постанови Президента РУз № 4484 від 08.10.2019 р.  переліку високоліквідних товарів, які в обов’язковому порядку реалізуються виключно через біржові торги.

Агентство по залученню іноземних інвестицій при Міністерстві інвестицій та зовнішньої торгівлі уповноважено надавати відповідні консультації потенційним іноземних інвесторам (http://invest.gov.uz/ru/investor/) .

Сайт торгово-промислової палати РУз - https://www.chamber.uz/ .

Корисні посилання:

З метою активізації двосторонньої торгівлі Узбекистану із зовнішніми партнерами у листопаді 2022 р. було відкрито нову інформаційну платформу www.uztradeinfo.uz

Головна мета цього інструменту – це підтримка малого та середнього бізнесу, розвиток транскордонної торгівлі, збільшення експортно-імпортних операцій, вирішення нетарифних обмежень по окремим внутрішньорегіональним і зовнішнім торговим потокам, створення сприятливих умов транзиту через територію Узбекистану товарів.

Згадана платформа об’єднала всі офіційні інформаційні бази, причетних до здійснення експортно-імпортних операцій відомств РУз. Також ресурси платформи надають покрокову інформацію для експортера/імпортера щодо належного оформлення вантажів, пошуку митних брокерів, оформлення відповідних дозвільних документів та попередній підрахунок витрат на оформлення відповідних документів. 

-----

Інформація на  www.uztradeinfo.uz подається на трьох мовах: узбецькою, російською та англійською.

Державний комітет ветеринарії та розвитку тваринництва РУз - http://vetgov.uz/ru/o-nas/rukovodstvo

Державна інспекція по карантину рослин при карантині рослин при Кабінеті Міністрів Республіки Узбекистан - http://karantin.uz/ru

З метою просування продукції вашої компанії на узбецький ринок рекомендуємо українським компаніям-експортерам заповнити посилання для постачальників мереж узбецьких супермаркетів:

https://postavshik.korzinka.uz/ - найбільша торгова мережа в РУз.

Мережа Carrefour приймає заявки від потенційних  постачальників за наступним посиланням:

 https://www.carrefouruzbekistan.com/en/become-supplier

Мережа «Макро» - відповідальний за імпорт менеджер торгової мережі Макро [email protected] [email protected]

Мережа супермаркетів «HAVAS» приймає заявки від постачальників на сторінці https://havasfood.uz/ru/cooperation/

Єдиний інформаційний портал текстильних і швейно-трикотажних підприємств - https://uztextile.uz/.

Національна база законодавства Республіки Узбекистан -   https://lex.uz/ru/

Корисна інформація для учасників зовнішньоекономічної діяльності і суб’єктів підприємництва в митній сфері - https://bojxona.uz/ru/lists/category/4

Виставки та конференції в Республіці Узбекистан

Актуальна інформація про виставки, ярмарки та конференції, які організовуються в Республіці Узбекистан, публікується на сайті компаній-організаторів:

https://iteca.uz/rus/index.php  - Iteca Exhibitions

https://www.ieg.uz/ - ТОВ «International Expo Group»

Увага! 

Для забезпечення найбільш вигідних фінансових умов участі, ми рекомендуємо українським компаніям-експортерам, які мають наміри взяти участь у ярмарково-виставкових заходах, заздалегідь поінформувати Посольство про свої наміри.

Також варто враховувати, що виставки, які проводяться у Ташкенті мають регіональний характер і їх активно відвідують партнери із сусідніх країн – Казахстану, Киргизстану, Таджикистану.

Корисні поради

Узбекистан вже традиційно обіймає високі позиції у глобальних туристичних рейтингах, зокрема: безпечна країна для мандрівників, найбільш привабливих туристичних маршрутів, гастрономічного туризму.

Узбецький народ надзвичайно гостинний.

Для пересування по Узбекистану рекомендуємо попередньо бронювати квитки на швидкісні потяги на сайті «Узбекистон Темір Йулларі» https://e-ticket.railway.uz/lang-ru/index.html , або авіаквитки на офіційному сайті https://uzairways.online/ .

При плануванні подорожі варто враховувати особливості різкоконтинентального клімату в Узбекистані. Як правило, вже з другої половини травня і до середини вересня в країні тримається надзвичайно високі температурні режими.

Для розширення зовнішньоекономічної діяльності рекомендуємо українським експортерам зареєструватися на платформі Nazovni 

Nazovni - це головний інструмент просування українського експорту за кордон за допомогою економічної дипломатії.

Платформа буде корисна:

 Потенційним експортерам – компаніям, що тільки-но збираються експортувати та знаходяться на початку шляху виходу на міжнародні ринки

 Несистемним експортерам – компаніям, які мали попередній несистемний досвід експорту і зараз розглядають вихід на зовнішні ринки

 Досвідченим експортерам, що готові виходити на нові ринки – досвідченим компаніям, що мають досвід експорту та потребують фахової допомоги

 Великим експортерам з GR відділами, тобто великому українському бізнесу з потужними експортними стратегіями, що потребують допомоги у вирішенні точкових питань та проблем

Умови для роботи з платформою:

 Реєстрація підприємства на території України

 Підприємство є виробником та/або експортером продукції/послуг

 Наявні презентація та сайт англійською (іноземною) мовою

 Контакт представника компанії, що вільно володіє англійською (іноземною) мовою для оперативної комунікації з потенційними іноземними партнерами

Поки не знаєте, куди краще експортувати? Заповніть заявку на пошук ринку.

Вже визначилися з країною? Заповніть заявку на експорт.

Виходьте назовні – світ чекає!

 www.nazovni.online


Outdated Browser
Для комфортної роботи в Мережі потрібен сучасний браузер. Тут можна знайти останні версії.
Outdated Browser
Цей сайт призначений для комп'ютерів, але
ви можете вільно користуватися ним.
67.15%
людей використовує
цей браузер
Google Chrome
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
9.6%
людей використовує
цей браузер
Mozilla Firefox
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
4.5%
людей використовує
цей браузер
Microsoft Edge
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
3.15%
людей використовує
цей браузер
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux