Ваші Високоповажносте, Пані та панове, Дорогі друзі!

24 лютого 2026 року минає чотири роки від початку повномасштабної агресії російської федерації проти України — війни, що супроводжується грубими порушеннями міжнародного права, воєнними злочинами та злочинами проти людяності.

Водночас, боротьба України за незалежність триває вже дванадцять років — від перших актів агресії у лютому 2014 року. Упродовж цього часу Україна та її народ мужньо протистоять ворогу, стримуючи його наступ і захищаючи суверенітет держави.

24 лютого 2022 року світ остаточно побачив справжні наміри агресора — відкрите прагнення силою змінювати кордони та підривати міжнародну безпеку. Ця війна стала викликом не лише для України, а й для всієї системи глобальної безпеки.

Сьогодні особливо важливо зберігати єдність міжнародної спільноти, посилювати підтримку України та давати консолідовану відсіч агресору. Попри значну допомогу партнерів, росія продовжує війну, руйнуючи українські міста та забираючи життя мирних людей.

Україна вдячна за підтримку і продовжує боротьбу за свою свободу, безпеку Європи та принципи міжнародного права.

За плечима України — вже майже чотири з половиною тисячі днів боротьби. Ми усвідомлюємо, що це затяжна боротьба, яка докорінно трансформує не лише нашу країну, а й усю людську цивілізацію.

Чому ця війна змінила світ? По-перше, вона розвіяла міфи про «три дні» та «непереможність» агресора. Повномасштабна війна 2022–2026 років стала цивілізаційним протистоянням. Вона зміцнила НАТО, змусила Європу стати енергетично незалежною та виявила крихкість міжнародного правопорядку.

Роль України сьогодні — це роль лідера. Україна більше не є просто «територією конфлікту». Ми стали суб’єктом, який формує нову архітектуру безпеки Європи та ініціює реформування світових інституцій. Наше гасло сьогодні — «дипломатія неможливого».

Ми чітко заявляємо: нам потрібен справедливий мир на умовах повного виведення військ російської федерації, відповідальності за воєнні злочини та збереження всіх наших територій. Наш курс незмінний — це євроінтеграція та створення спільного оборонного щита з країнами Європи.

Збройні Сили України, масовий волонтерський рух та міжнародна підтримка стали тими факторами, що зірвали плани «бліцкригу». Сьогодні українська армія — це еталон військової справи у світі.

Висновок один: Стабільність нашої планети сьогодні прямо залежить від результату цієї війни — Війни за Незалежність України. Ми не просто захищаємо свій дім — ми захищаємо демократичний світ.

Цього року ми також відзначаємо трагічну, але героїчну віху — 12 років спротиву окупації Криму. Саме там, під лазуровим небом українського півострова, у лютому 2014 року Росія завдала світовому порядку першого підступного удару.

Ми не шукаємо простого «замороження» конфлікту. Ми не маємо права зрадити тих, хто чекає на український прапор у Севастополі, Ялті чи Бахчисараї. Ми маємо чітко усвідомити: війна, що почалася в Криму, має завершитися в Криму. Без вільного українського півострова не існує безпечної Європи.

Дякуємо за Вашу єдність. Дякуємо, що стоїте пліч-о-пліч з нами у цій битві за світло.

На звершення я хотів би подякувати Делегації ЄС в Узбекистані, особисто пану Послу Тойво Клаар, керівництву та співробітникам театру «Ільхом» за сприяння в організації цього важливого заходу.

Дякую за Вашу увагу.

Слава Україні!