- Пане Посол, перш за все, вітаємо Вас із врученням вірчих грамот Президенту Республіки Узбекистан Шавкату Мірзійоєву. Глава Узбекистану зазначив, що в останні роки спостерігається активізація взаємодії між нашими державами. Зростають обсяги товарообігу, реалізуються важливі економічні і гуманітарні програми. Які перспективи подальшого розвитку двостороннього співробітництва Ви бачите?
- Сьогодні в Україні здійснюються масштабні реформи, покликані забезпечити європейську інтеграцію нашої країни і можливість якісного поліпшення життя українських громадян. У 2014 році Україна чітко визначила свій європейський вектор розвитку. Рік тому ми внесли відповідні зміни до Конституції. Однак не варто розцінювати наш рух до Європи і співпраця з азійськими країнами як взаємовиключні поняття. Світ уже давно не чорно-біла шахівниця, а геополітична система координат настільки складна і об'ємна, що ми не можемо собі дозволити лінійний рух. Інтегруючись в Європу, Україна прагне не тільки зберегти традиційні політичні, економічні та культурні зв'язки з країнами Азії, а й створити нові, іноді абсолютно асиметричні формати взаємодії.
Хочу вас запевнити, що перспективність азійського напрямку усвідомлюється на найвищому рівні українського політикуму: і Президентом України В.Зеленським, і міністром закордонних справ України Д.Кулебою. У квітні поточного року в українському МЗС пройшов «Тиждень Азії». Підводячи його підсумки, наш міністр підкреслив: «Прагматична, стабільна, багатогранна дипломатія України в Азії - це ще одна частина нашої стратегії щодо зміцнення позицій нашої країни в пост-коронавірусному світі». Повністю поділяю його оцінку. Розвиток відносин з країнами Азії і, перш за все, з країнами Центральної Азії, має стати одним із пріоритетів зовнішньої політики України на даному етапі. «Тиждень Азії» повинен розтягнутися не на місяці, а на роки плідної і взаємовигідної співпраці.
У цьому контексті розвиток відносин з Узбекистаном має для України особливе значення. За останні десятиліття країна змінилася до невпізнання: з колишньої радянської республіки вона перетворилася в «малого тигра» Центральної Азії. Зробивши демографічний і технологічний ривок, Узбекистан став сьогодні флагманом економічного зростання у своєму регіоні. Повноправний актор на міжнародній арені, солідний і надійний партнер в інвестиційних проєктах, культурний хаб на Шовковому шляху з Азії до Європи - ось яким виглядає сьогодні Узбекистан з боку. Але я, як Посол, дивлюся ширше і бачу більше: я бачу перспективи співпраці між нашими країнами, які в рази перевищують сьогоднішні досягнення. Саме ці перспективи я хочу показати українцям, розповісти, як ними можна скористатися, допомогти здійснити спільні проєкти та починання.
З іншого боку, і Україна вже мало відповідає тим стереотипам, які до сих пір існують на пострадянському просторі. Починаючи з 90-х років минулого століття, ми пройшли великий шлях. Залишаючись щедрою, душевною і хлібосольною нацією, українці виросли політично, економічно, технологічно, культурно, інтелектуально. Ми стали більш динамічними, креативними, технологічно розвиненими. Ось з цієї нової, сучасної, модерної України я хочу і зобов'язаний вас познайомити. Десь познайомити, десь подружити, десь закохати ... Задіяти усі засоби, щоб відкрити Україну для узбекистанців.
На жаль, в силу багатьох об'єктивних і суб'єктивних причин протягом певного часу українсько-узбецькі відносини були поставлені на паузу. Настав час змахнути з наших відносин пил останніх років і дати їм новий імпульс. Мене надзвичайно тішить, що у цьому у мене багато однодумців як у Києві, так і у Ташкенті. Якщо мені вдасться відкрити нову сторінку у книзі нашого багаторічного співробітництва, буду вважати свою місію виконаною, а каденцію Посла України успішною.
- Як Ви охарактеризуєте узбецько-українські взаємини в політичній сфері?
- У сфері політичних контактів з керівництвом Республіки Узбекистан виходжу з концепції «трьох В»: взаєморозуміння - взаємодія - взаємодопомога. Відразу хочу обмовитися: усі «три В» і сьогодні присутні в наших відносинах. Однак мені, як двосторонньому Послу, хочеться «поглибити, посилити і розширити».
Перш за все вважаю, що в Узбекистані повинні знати, що відбувається в Україні і навколо неї. Інформування політичного керівництва країни перебування про події в країні, яка направила свого Посла, - це абсолютно нормальна практика. У свою чергу, українці повинні знати і розуміти, чим «дихає» і як живе сучасний Узбекистан, його цілі, плани, прагнення. Якщо ми будемо знати один про одного найважливіше і розуміти інтереси один одного, то виникне взаєморозуміння.
Взаєморозуміння - це ключ до взаємодії. Є багато сфер і ініціатив, зокрема на рівні міжнародних організацій, де Україна і Узбекистан взаємодіють. А хотілося б, щоб цих сфер стало ще більше. Досвід ефективної взаємодії породжує співробітництво, вищою формою якого є взаємодопомога. Чим тісніше буде взаємодія, тим більше буде точок дотику і приводів для взаємодопомоги. Маю велику надію на еволюцію наших двосторонніх відносин на цьому напрямку.
Переконаний, що однією з найважливіших складових політичної взаємодії є міжпарламентське співробітництво. Ми вітаємо рішення двох палат Олій Мажлісу про створення групи зі співробітництва з Україною. Сподіваюся, уже найближчим часом буде сформована група дружби з Узбекистаном у Верховній Раді України, і ми зможемо запустити повноцінний міжпарламентський діалог.
- Які напрямки двосторонніх торгово-економічних та інвестиційних відносин між Україною і Узбекистаном є пріоритетними у Вашій діяльності?
- Перерахування усіх заходів в торгово-економічній сфері, які в даний час інтенсивно відпрацьовуються урядами наших держав, може втомити навіть самого стійкого і підготовленого читача. Тому зупинюся на найважливіших, що мають безпосереднє практичне значення для повсякденного життя простих людей.
Моїм безумовним пріоритетом є відкриття прямого авіасполучення між Україною і Узбекистаном, що має створити сприятливі умови для бізнесу, сприяти трудовій та академічній мобільності, реалізації туристичного потенціалу регіонів, в кінці кінців полегшити життя сім'ям, чиї рідні та близькі люди живуть у наших країнах. Світ змінився, разом з ним змінюються стереотипи про авіакомпанії і подорожі. На зміну громіздким державним авіакомпаніям приходять нові динамічні авіакомпанії, які вибирають формат «лоу-кост» і роблять перельоти доступними практично для кожного. Україна уже давно відкрила своє небо для іноземних «лоу-костерів» і створила свої подібні авіакомпанії.
Для українця уже стало буденністю, купити квиток за 30-50 доларів і полетіти з рюкзаком на вікенд пити каву у Відні, прогулятися і насолодитися вишуканою архітектурою Барселони або побродити біля ісландських кратерів. У той же час, європейські туристи прилітають до Києва, Львова, Одеси, Харкова та інших міст і мають можливість поніжитися на пляжах Аркадії в Одесі, послухати оперні арії у Львівському оперному театрі або спуститися в печери Києво-Печерської Лаври.
Українська «лоу-кост» компанія «SKY UP» уже найближчим часом готова відкрити регулярні авіарейси не тільки з Києва в Ташкент, а й зі Львова в Самарканд. При цьому, вартість квитка в дві сторони очікується на рівні 300 доларів США. Як на мене, то складно придумати більш дієвий метод зблизити наші країни, ніж прямий авіарейс. Дуже сподіваюся на підтримку цього проєкту з боку узбецьких колег.
Незважаючи на складності з перельотами, логістикою, які виникали у поточному році у зв'язку з обмеженнями, введеними внаслідок пандемії COVID-19, товарообіг між нашими країнами не зменшується, а збільшується.
По-перше, багато українських і узбецьких підприємств мають давні, перевірені часом і обставинами, зв'язки. По-друге, компенсуючи скасування виставково-ярмаркових заходів, посольства України і Узбекистану в дечому взяли удар на себе, подвоївши зусилля з пошуку партнерів та встановлення нових перспективних контактів.
Дуже важливо, що урядова складова йде в ногу з бізнес-асоціаціями, які в нових умовах теж активізували свою діяльність в допомогу вітчизняним підприємцям. Так, в липні поточного року Торгово-промислова палата України вперше призначила свого представника в Республіці Узбекистан - Аскара Саліхбаева, який сприяє бізнесменам у підборі надійних партнерів і надає їм необхідні консалтингові послуги.
Перевага українських машинобудівних, інжинірингових, проєктних компаній у тому, що їх продукція хороше знайома на узбецькому ринку і має серйозні переваги над найближчими конкурентами за якістю, ціною, сервісним і консультативним обслуговуванням. Навіть у найжорсткіший карантин, в Узбекистан з України прилітали численні групи українських інженерів, наладчиків, монтажників, проєктувальників, технологів. Україна змогла задовольнити запит узбецької промисловості, яка переживає період активного росту.
Обидві сторони зацікавлені в розвитку відносин і сфері агропромислового комплексу, а саме, в нарощуванні обсягів поставок в Узбекистан великої рогатої худоби, будівництві сучасних тваринницьких і птахівницьких комплексів. Українські компанії проводять підвищення кваліфікації їх персоналу як в Узбекистані, так і на території України, запрошуючи узбецьких аграріїв для придбання практичних навичок управління агробізнесом в українських господарствах. Ми також почали роботу з відновлення зв'язків у сфері садівництва, насінництва, агрономії.
В останні місяці мені вдалося побувати з візитами в декількох регіонах Узбекистану. Одна з моїх пріоритетних цілей розвивати співробітництво між регіонами, шукати і знаходити ті ніші, в яких може працювати бізнес двох країн. Наприклад, після моєї поїздки в Самарканд Узбекистан відвідав глава всесвітньо відомого холдингу «Global Spirts» - Євген Черняк. Чекаємо, що завдяки цьому контакту в поточному році в Узбекистан прийдуть великі українські інвестиції і буде відкрито нове підприємство.
Кілька українських фармацевтичних компаній уже приступили до реалізації інвестиційних проєктів в Узбекистані, які передбачають будівництво сучасних заводів з виробництва ін'єкційних препаратів, твердих лікарських форм, капсул і саше. Дуже скоро узбекистанці зможуть користуватися якісними і недорогими ліками, зробленими за українськими технологіями на узбецькій землі.
Але, як говориться, бізнес любить тишу, тому я поки не буду розкривати усі плани, а краще докладу зусиль для їх здійснення.
- Які завдання Ви поставили перед собою для активізації культурно-гуманітарної взаємодії між Узбекистаном і Україною?
- Напевно, ніхто не буде заперечувати, що в сучасному світі культура є важливим чинником розвитку суспільства і держави. Незважаючи на постійне вдосконалення технологій, зміну економічних моделей, еволюцію міжнародних зв'язків, збереження і розвиток культури - це той фактор, який дозволяє нам зберігати національну ідентичність у глобальному світі.
Україна і Узбекистан мають багатовікову традицію етнокультурного діалогу і взаємодії. Наша культурна спадщина становить взаємний інтерес. У той же час ми не стоїмо на місці, наша культура також активно розвивається, з'являються нові твори мистецтва, живопису, книги, кінофільми.
Завдання Посольства - сприяти культурному обміну, зробити так, щоб кращі зразки української культури стали доступними для узбекистанців. Ми б хотіли показати культуру нової, сучасної України, познайомити вас з нашими молодими талановитими авторами і виконавцями.
Уже найближчим часом, після зняття карантинних обмежень, плануємо провести «Український тиждень» в Узбекистані. Цілих сім днів плануємо балувати українською кухнею, проводити «майстер-класи» з приготування українських національних страв, показувати сучасний український одяг, представляти музику, знайомити з народними ремеслами, виставляти твори живопису ... А в наступному році - надамо узбецькому глядачеві можливість познайомитися з новими українськими фільмами під час «тижня» українського кіно.
Знаю, що особливий інтерес серед узбекистанців викликає співпраця між нашими країнами у сфері освіти і науки. Українські університети та інститути надають прекрасні можливості для здобуття вищої освіти. Іноземні громадяни із задоволенням їдуть до нас вчитися. Станом на початок 2020 року в Україні навчається понад 80 тис. іноземних студентів із 158 країн.
Ми зацікавлені у тому, щоб збільшувалася кількість студентів, які приїжджають до нас на навчання з Узбекистану. Наші університети готові забезпечити підготовку фахівців, затребуваних на ринку праці в Узбекистані, зокрема кваліфіковані кадри у сфері медицини, нафтової, газової, хімічної промисловості, геологорозвідувальних робіт, сфери інформаційних технологій. Іноземні студенти, які приїжджають до нас на навчання отримують унікальну можливість опанувати не тільки необхідну спеціальність, але і найбільш поширені іноземні мови.
З метою розширення можливостей для громадян Узбекистану отримання освіти в українських університетах планується відкриття спільних факультетів. У жовтні цього року було підписано угоду між одним з найкращих технічних університетів України - Львівською політехнікою та Самаркандським державним університетом.
В рамках угоди студенти з Узбекистану зможуть вибрати три напрямки для навчання за спеціальностями: IT-технології, геодезія і менеджмент. Узбецькі студенти зможуть продовжити своє навчання в магістратурі та аспірантурі Львівської політехніки. Передбачається можливість отримання подвійних дипломів. У перспективі планується відкрити філію Львівської політехніки на базі Самаркандського державного університету.
Безумовно, перспективним напрямком співпраці між нашими країнами є сфера туризму. Україна має унікальні бальнеологічні курорти, які надають усі можливості для комплексного оздоровлення. Трускавець, Моршин, Східниця, Свалява широко відомі у світі і багато громадян Узбекистану вже мали можливість їх відвідати і поправити своє здоров'я. Для любителів зимового відпочинку і катання на гірських лижах варто звернути свою увагу на курорт Буковель, розташований в Карпатах. Це сучасний курортний комплекс, який відповідає найкращим європейським стандартам. Одним словом, чекаємо вас в гостинній Україні!
- Дякую Вам, пане Посол, за цікаве і змістовне інтерв'ю.