Зовнішньополітична служба України має давні традиції, засновані, перш за все, на дипломатичному досвіді Київської Русі - України. 
Особливо інтенсивними зовнішні відносини стали в середині XI століття за часів правління князя Ярослава Мудрого, який використовував поширений за часів середньовіччя метод здійснення дипломатії - висновок династичних шлюбів. Наприклад, не тільки його дочка, княгиня Анна, була віддана за французького короля Генріха I і стала королевою Франції, а й інші його дочки стали дружинами європейських правителів. 
Не менш важливу роль у розвитку українських зовнішніх зносин зіграло Українське Козацтво.
За гетьмана Богдана Хмельницького, який вільно розмовляв польською, російською, турецькою мовами і латиною, мав тонкий і проникливий розум, а головне - в зв'язку з його військовими перемогами, міжнародні контакти козацтва суттєво активізуються і розширюються. 
На початку XX століття Гетьман Української Держави Павло Скоропадський продовжив розвиток національної зовнішньополітичної служби, зокрема був істотно розширено коло країн, з якими були встановлені дипломатичні відносини. 
22 грудня 1917 р Голова Генерального Секретаріату Української Народної Республіки Володимир Винниченко і Генеральний секретар з міжнаціональних справ Олександр Шульгин підписали Законопроект «Про створення Генерального секретаріату міжнародних справ», який в той же день був схвалений на засіданні Уряду.
Після прийняття історичного Акту про незалежність України 24 серпня 1991 р перед Міністерством закордонних справ постали цілком нові завдання, пов'язані з визнанням України міжнародним співтовариством. 
За перші роки незалежності України визнали понад 170 зарубіжних країн. Україна є членом понад 90 міжнародних організацій. 
Представники України неодноразово очолювали і обиралися керівниками багатьох авторитетних міжнародних структур, насамперед органів Організації Об'єднаних Націй. Як винятковий приклад - представник України, Міністр закордонних справ Геннадій Удовенко був обраний Президентом 52-й сесії Генеральної Асамблеї ООН. Сьогодні його ім'я носить Дипломатична академія МЗС України.
Після Революції Переваги 2013 року практична робота Міністерства закордонних справ України активно були спрямовані на практичну реалізацію євроінтеграційних прагнень. 
Завдяки копіткій і самовідданій роботі, в тому числі української дипломатичної служби, Президент України Петро Порошенко 27 червня 2014 р підписує Угоду про асоціацію з ЄС, який 1 вересня 2017 року придбало повну міжнародно-правову силу, включно зі створенням зони вільної торгівлі з Євросоюзом. 
Робота зовнішньополітичного відомства України не зупинялася на досягнутому - в цьому ж році громадяни України отримали право на безвізові поїздки в країни ЄС і деяких окремих членів Шенгенської зони. 

Сьогодні, в умовах зовнішньої агресії, перед українськими дипломатами поставлені непрості завдання.
Як всередині країни, так і за її межами наші колеги стоять на захисті прав та інтересів громадян України і співвітчизників, суверенітету і територіальної цілісності своєї держави відповідно до міжнародних документів і нормами міжнародного права. 
Хочеться особливо підкреслити, що Главою держави поставлено завдання активізувати розвиток азіатського вектора зовнішньої політики України. 
У цьому контексті ми рішуче налаштовані на інтенсифікацію всього спектра здавна дружнього україно-узбецького взаємодії як у двосторонньому форматі, так і на міжнародних майданчиках.
Приємно відзначити, що 2017 року є двічі ювілейним - разом з нашими друзями з Узбекистану ми святкуємо не тільки 100-річчя української дипломатичної служби, а й 25-річчя встановлення дипломатичних відносин між Україною і Узбекистаном.