У п'ятницю, 23 серпня, відзначається День Державного прапора України. У цей день по всій країні відбуваються церемонії підняття українського прапора. А вже наступного дня, 24 серпня Україна відзначає День Незалежності країни. З нагоди цих двох важливих подій Надзвичайний і Повноважний Посол України в Узбекистані Юрій Савченко дав інтерв'ю інформаційно-аналітичному порталу Mezon.uz.

- Редакція Mezon.uz поздоровляє Вас і у Вашій особі весь народ України із Днем Незалежності та дякує за те, що погодилися зустрітися та відповісти на запитання. Україна після Росії є найбільшою державою в Східній Європі та СНД, Узбекистан - одне з найбільших держав у ЦА. Ставши незалежними, наші країни двадцять один рік назад встановили дипломатичні стосунки. Як Ви оцінюєте нинішній стан двосторонніх відносин між Узбекистаном і Україною?

- Дружба між нашими країнами і народами має глибокі коріння, що знаходить своє відображення в політичних, економічних і гуманітарних відносинах. При цьому варто виходити з розумінням того, що Україна є однієї із самих великих країн Європи, а Узбекистан - найвпливовішою державою регіону. Обидві країни ведуть активну політику, спрямовану на зміцнення суверенітету, проведення економічних реформ, розвиток цивільного суспільства, підвищення свого міжнародного авторитету. І їхнє співробітництво має важливе значення не тільки для внутрішнього розвитку, але й у контексті узгодження позицій по основних питаннях сучасної політики. Ключовим напрямком співробітництва між Україною й Узбекистаном є здійснення політичного діалогу між керівництвом двох країн. Цьому сприяють контакти на найвищому рівні: Президент України неодноразово відвідував Узбекистан, а Президент Узбекистану - Україну.

Виходячи з розуміння значимості постійного політичного діалогу, ми працюємо над його подальшою активізацією.

Як відзначалося й у пресі Узбекистану, в Україні чекають із черговим офіційним візитом Президента Республіки Узбекистан І.Карімова. Є принципові домовленості про проведення візитів глав урядів, парламентських делегацій, керівників зовнішньополітичних відомств.

Тому я впевнений, що наступає етап, що виведе нас на новий рівень відносин. У рамках цього ми працюємо над підготовкою до підписання двосторонніх документів - їх налічується біля десятка. Серед них варто було б виділити програму економічного співробітництва на найближчі роки, свого роду стратегічний документ, що буде представлений до розгляду на черговому засіданні міжурядової комісії з питань всебічного співробітництва.

Якщо говорити про загальну характеристику економічного співробітництва, то міцність їхнього фундаменту будується на об'єктивному поділі праці та ресурсів, що є надійною основою їхнього розвитку. Наприклад, Україна зацікавлена в поставках бавовни, продукції кольорової металургії. У Центральній Азії, зокрема, в Узбекистані, немає великих покладів залізної руди. Отже, поставки металопродукції є необхідними для стабільно розвинутої економіки Узбекистану, для створення нових великих індустріальних об'єктів і соціального будівництва.

Приємно відзначити, що тенденція щодо позитивної динаміки росту товарообігу залишається переважної. Зовнішньоторговельний обіг за 2002 - 2012 р. виріс у 5,7 рази і склав за даними Держкомстату України 582,4 млн. дол. США.

Якщо проаналізувати товарообіг за минулий рік, то основною статтею експорту в Узбекистан була продукція машинобудування, що зайняла 42% від вартісного вираження всього експорту. Це, насамперед, устаткування для нафтогазової галузі та енергетики, хімічного та агропромислового комплексів.

Чималий обсяг в експорті в Узбекистан займає продукція фармацевтики, за нашими оцінками медичні засоби і препарати поставляються на суму близько 30 млн. доларів у рік. Традиційні поставки соняшникового масла, цукру - продукція, що визначається кліматичними умовами нашої країни.

Імпорт в Україну з Узбекистану також не обходиться без продукції металургійного комплексу. Україні необхідні мідь і цинк Узбекистану. Більші обсяги імпорту становить продукція хімічної галузі: мінеральні добрива, компоненти для комплексних добрив. Користується попитом в Україні і плодоовочева продукція - знаменитий ізюм, добре відомий у нас у країні, баштанні культури, поставки яких рік у рік збільшуються. Перспективний напрямок торговельного співробітництва - це поставки пряжі, виробів з бавовняного волокна.

Хотілося б відзначити популярність в українських автолюбителів продукції узбецького автопрому - надійні «Нексії» і в'юнкі «Матізи» часто зустрічаються на вулицях наших міст. Сподіваюся, що й узбекистанцам сподобаються українські автомобілі.

На території Республіки Узбекистан діє близько 50 підприємств за участю українського капіталу, а також акредитовані представництва 16 українських фірм і компаній.

Спрямованість і географія діяльності українського бізнесу різноманітна. Вона зосереджена в основному в Ташкентській, Самаркандській, Кашкадар’їнській, Ферганській областях, а також у Республіці Каракалпакстан і функціонує в різних галузях економіки Узбекистану, починаючи від участі в проектуванні різних об'єктів і закінчуючи поставками необхідного для них устаткування, зокрема, це стосується енергетичного та агропромислового комплексу.

Свідченням збільшення інтересу українських ділових кіл до розвитку співробітництва з партнерами з Узбекистану є усе більше активна їхня участь у виставках і ярмарках у Ташкенті, які мають міжнародний авторитет. За останні два роки в спеціалізованих та тематичних міжнародних виставочних заходах взяло участь більше 50 підприємств і компаній України. Як приклад можна назвати традиційна участь у Ташкентському міжнародному інвестиційно-фінансовому форумі, показовим є участь у Центральноазіатському промисловому тижні, у якому взяли участь такі виробники експортної продукції як АК «Мотор-січ» (Запоріжжя), КБ «Івченко - прогрес» (Запоріжжя), ПАТ «Склоприлад Україна» (Київ), «Оріон-Д», ИТЦ, ВАТ «Фрунзе», АТ «Сумський завод Насосенергомаш» (Суми), «Крюківський вагонобудівний завод» (Кременчук, Полтавська обл.), «Пожспецмаш» (Прилуки, Чернігівська обл.), «Кримський титан», ПАТ «Новокраматорський машинобудівний завод» (Краматорськ, Донецька обл.) тощо.

Так, іноді в наших торговельних відносинах виникають певні проблемні питання, пов'язані в основному з різним тлумаченням тих або інших законодавчих актів міжнародного та регіонального значення. Зокрема, це відбулося з експортом/імпортом автомобілів. Сьогодні ці проблеми успішно вирішені, і українські споживачі продовжують покупку узбецькі автомобілі, у тому числі й деякі нові марки, а на узбецькому ринку в найближчій перспективі збільшиться пропозиція автомобілів, виготовлених у Запоріжжя.

До цього року існували також певні проблеми у виділенні квот (дозволів) на перевезення вантажів через територію Республіки Узбекистан українським автомобільним транспортом. І в цьому питанні сторонам вдалося знайти взаєморозуміння й зняти це питання з порядку денного.

Недарма одним з визначень справної політики є «мистецтво досягнення можливого», що й продемонстрували наші країни в вирішенні існуючих проблем. Хотів би тільки додати, що немає проблемних питань тільки тоді, коли немає співробітництва.

У зв'язку із цим кілька слів про перспективи поглиблення та розширення українсько-узбецького торгово-економічного співробітництва.

Зі світової практики відомо, що той, хто інвестує, той і одержує преференції. Україна як і Узбекистан на сучасному етапі розвитку проводять активну політику залучення інвестицій. Тому найближча перспектива нашого взаємного співробітництва полягає у зміцненні вже придбаного досвіду, збереженні та розширенні поставок тих товарів і послуг, які завоювали авторитет раніше і сьогодні підтверджують свою конкурентоспроможність за рахунок введення нових технологій і підвищення якості, зберігаючи при цьому прийнятні ціни.

Перспективи співробітництва наших країн, з одного боку, пов'язані з тими галузями, про які ми говорили вище.

Але з іншого боку, знаходить все більшу актуальність необхідність створення та розвитку спільних виробництв в області машинобудування, телекомунікаційних технологій і альтернативних джерел енергії, спільних потужностей по виробництву товарів народного споживання.

Проробляються питання про можливість створення спільних підприємств у спеціальних економічних зонах в Узбекистані, які надають значні пільги для інвесторів.

- Україна та Узбекистан багаті історичною спадщиною, пам'ятниками культури, що саме по собі є привабливим з погляду туризму. Наскільки великий потенціал туристичної сфери для України та Узбекистану?

- Так, дійсно, туризм приносить чималий дохід у бюджет будь-якої держави. Нашу країну торік відвідало близько 20 млн. чоловік. Ще в радянський час в Україну приїжджало багато людей із всіх республік на знамениті курорти Криму, Закарпаття та інших регіонів, у той же час в українців великою популярністю користувалися тури в Самарканд і Бухару, Хіву та у Ферганську долину. Не помилюся, якщо назву цей напрямок другим-третім за значимістю після північних маршрутів у Москву та колишній Ленінград.

На ситуацію з туристичним обміном впливають два фактори. Перший - наявність і зручність авіасполучення. Думаю, що авіаційні компанії наших країн згодом вийдуть на щоденні рейси в Україну та Узбекистан.

Необхідно ширше рекламувати можливості наших країн у сфері туризму.

Агресивна реклама закордонних туристичних напрямків приводить до того, що люди більше їдуть у Туреччину або Єгипет, зовсім забуваючи про найцікавіші місця простору СНД. Упевнен, для узбекистанців було б цікаво познайомитися з культурною спадщиною України, а на українців величезне враження справлять старовинні міста і культура Узбекистану, сучасний вигляд Ташкента та обласних центрів, а також своєрідність гір.

При зустрічах з українськими туроператорами я завжди рекомендую звернути увагу на такі курортні місця Узбекистану, як Чимган, Чарвак, де можна розвивати екотуризм, екстремальні види спорту та відпочинку.

- Дякую за те, що знайшли час для бесіди. Від імені редакції ще раз вітаємо із Днем Незалежності України!

- А я зі своєї сторони радий також привітати народ Узбекистану з наступаючим Днем Незалежності й побажати подальших успіхів у розвитку своєї державності, подальшого зміцнення міжнародного авторитету, нових трудових здійснень.

 

 

 

Інформаційно-аналітичний портал Mezon.uz, Максад Джангіров