Проєкт Закону має на меті ввести ринковий обіг земель сільськогосподарського призначення, забезпечити конституційні права громадян України на вільне розпорядження своєю власністю, створити прозорі умови для придбання у власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення громадянами і юридичними особами України.

З часу прийняття у 2001 році Земельного кодексу України, який закріпив гарантії права власності на землю, в Україні діяла заборона на відчуження земель сільськогосподарського призначення (так званий мораторій). Передбачалося, що це буде тимчасовий акт, який дозволить підготувати відповідну законодавчу базу для формування повноцінного ринку земель. З тих пір Верховна Рада України щорічно продовжувала мораторій на продаж землі (в останній раз він був продовжений у 2018 році і діє до кінця цього року).

Проведення земельної реформи є однією з ключових цілей нової української адміністрації, Президент і Уряд прямо декларували це перед народом України і міжнародними партнерами.

Одним з головних нововведень законопроєкту є скасування з 01 жовтня 2020 року заборони на відчуження земель сільськогосподарського призначення усіх форм власності та визначення суб'єктів, які можуть набувати право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення (громадяни України, територіальні громади, держава, юридичні особи України та іноземні громадяни і особи без громадянства в разі придбання в порядку спадкування і з обов'язком на відчуження ділянки протягом року).

Також, законопроєкт передбачає, що до 01 січня 2024 року не допускається придбання юридичними особами, бенефіціарними власниками (контролерами) яких є іноземці, особи без громадянства, юридичні особи, створені за законодавством іншим, ніж законодавство України, іноземні держави, права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення.

Законопроєктом встановлюється мінімальна стартова ціна продажу земельних ділянок державної та комунальної власності на земельних торгах на рівні не нижче нормативної грошової оцінки та обмеження на сукупну площу земельних ділянок сільськогосподарського призначення, яка може перебувати у власності громадянина та юридичної особи, і пов'язаних з ним осіб (не більше 35% сільськогосподарських земель об'єднаної територіальної громади, 15% сільськогосподарських земель області, 0,5% сільськогосподарських земель країни.

Санкційний інструментарій України доповнюється новим видом санкцій - «заборона на придбання у власність земельних ділянок».

Реформа ринку земель була незавершеною справою для усіх урядів і парламентів України з 1991 року.

Почавши таку довгоочікувану земельну реформу, українська влада знову підтвердила свою прихильність амбітного порядку денного - модернізації держави і продемонструвала, що не схильна до популізму.

Ми очікуємо, що запуск ринку землі поліпшить бізнес-клімат в Україні та нашу привабливість для іноземних інвестицій.

Ринок землі буде базуватися на верховенстві права і принципах стійкості, прозорості та справедливості.

Проєкт Закону буде вдосконалено для другого читання, зокрема, щоб гарантувати права дрібних фермерів і уникнути надмірної концентрації земель, а остаточне рішення про право власності на землю для іноземців буде прийнято з належним урахуванням думки суспільства та експертного співтовариства, враховуючи чутливість цього питання.